СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ І МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ У СФЕРІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(12)-2023-299-308Ключові слова:
Міжнародний кримінальний суд, Римський статут, злочини проти людяності, національне законодавствоАнотація
Стаття присвячена аналізу співробітництва України і Міжнародного кримінального суду у сфері відповідальності за злочини проти людяності. Автором досліджуються основні етапи формалізації та нормативного урегулювання взаємовідносин України з МКС. Проаналізована відповідна нормативно-правова база у цій царині. Акцентується увага на тому, що безпека світового правопорядку, ефективність міжнародного права як нормативного регулятора стабільності системи міжнародних відносин, в подальшому неможлива без співробітництва України з Міжнародним кримінальним судом задля уникнення неприпустимості безкарності за злочини проти людяності, які скоює російська федерація.
Автором обґрунтовується необхідність усвідомлення того, що за умов прагнення України до європейського співтовариства та північноатлантичної системи безпеки, ратифікація Римського статусу є необхідною умовою.
Зазначається, що МКС створений як міжнародний механізм для здійснення правосуддя за порушення норм міжнародного права, у випадку, коли держава за різних обставин неспроможна сама належним чином притягнути осіб до кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, ратифікація Римського статуту є першочерговим завданням. Звісно, існують певні побоювання та застороги, проте, варто наголосити на тому, що МКС не підміняє національні суди.
Зроблено висновок, що повноцінна правосуб’єктність України на міжнародній мапі неможлива без подальшого створення належних механізмів, які б убезпечили український народ та державу від злочинних посягань та справедливого покарання винних за скоєні злочини проти людяності.
