РОЗУМІННЯ ПРАВОТВОРЧОСТІ ТА НОРМОТВОРЧОСТІ В КОНТЕКСТІ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПРАВОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(9)-2022-17-23Ключові слова:
правотворчість, нормотворчість, правотворча діяльність, нормативно-правовий акт, нормопроєктування, законопроєктАнотація
У статті досліджується поняття правотворчості та нормотворчості відповідно до проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність». Звернено увагу на те, що правотворча форма правової діяльності посідає вагоме місце серед інших форм правової діяльності та відіграє важливу роль у здійсненні функцій держави, надає їм нормативного визначення та формує нормативну базу для їх життєдіяльності.
Зазначено, що правотворча діяльність як одна з основних функцій органів публічної влади з часу набуття незалежності Україною гостро потребувала комплексної нормативної регламентації на рівні закону. Неодноразові невдалі спроби прийняття закону про нормативно-правові акти, врегулювання питання планування правотворчої діяльності, забезпечення належних механізмів контролю за вказаною діяльністю наражалися на нездатність законодавця сформувати політично узгоджену позицію, що призвела до фундаментальних прогалин у сфері законодавчого регулювання правотворчості.
Проте 2021 року народними депутатами був розроблений проєкт Закону України «Про правотворчу діяльність», який детально врегульовує термінологічну базу і механізм прийняття нормативно-правових актів в Україні, чим суттєво змінює підхід до правотворчості. Основною ціллю цього законопроєкту – налагодити й унормувати питання нормопроєктної і правотворчої діяльності. Він покликаний врегулювати питання правотворчої діяльності в Україні, зокрема діяльності та регулювання відносин, пов’язаних із її плануванням, розробкою, прийняттям (виданням), застосуванням нормативно-правових актів та правовим моніторингом. Однією з його ключових особливостей є визначення правил ієрархії нормативно-правових актів.
Зазначено, що у правовій літературі більша увага приділяється саме поняттю «нормотворча діяльність». У законопроєкті поняття правотворчості та нормотворчості чітко розмежовані, додаючи до правотворчості, крім нормотворчості, ще планування: «Правотворча діяльність – це діяльність з планування, розробки проекту нормативно-правового акта (його концепції) та прийняття (видання) нормативно-правового акта, метою якої є правове врегулювання та/або охорона суспільних відносин». З огляду на це висловлено власну думку щодо цього питання та сформульоване авторське визначення правотворчості.
