ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОТИПРАВНИХ ПОСЯГАНЬ: МІЖНАРОДНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(17)-2024-282-289Ключові слова:
кримінальна відповідальність, воєнні злочини, Міжнародний кримінальний суд, кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру та безпеки людства, зарубіжний досвідАнотація
У статті розглянуто особливості зарубіжного досвіду впровадження кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Досвід зарубіжних країн може бути корисним для України в процесі імплементації норм міжнародного гуманітарного права. Наприклад, у багатьох європейських країнах існує кримінальна відповідальність за воєнні злочини, імплементована через національні законодавства на основі міжнародних зобовʼязань. Німеччина, Франція й Нідерланди є прикладами країн, які використовують свої національні закони для переслідування осіб, винних у злочинах, скоєних під час конфліктів за кордоном.
Практичне значення такого досвіду полягає в тому, що Україна, адаптуючи своє законодавство до міжнародних стандартів, зможе не тільки ефективніше боротися з воєнними злочинами, але й забезпечити справедливість для жертв таких злочинів як на національному рівні, так і на міжнародному.
Доведено, що в умовах євроінтеграції України дійсно важливо адаптувати вітчизняну систему кримінального законодавства до сучасних викликів, особливо щодо злочинів, повʼязаних із порушеннями міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів. Один з ключових кроків може полягати не лише в розширенні кола кримінально-протиправних діянь, але й у впровадженні нового підходу до категоризації та кваліфікації таких кримінальних правопорушень. Наприклад, розробка окремого розділу в Кримінальному кодексі, присвяченого воєнним злочинам та злочинам проти миру й безпеки людства, допомогло б систематизувати відповідальність за порушення норм міжнародного права. Крім того, можна розглянути впровадження механізму «гуманітарного трибуналу» всередині країни, де фахівці з гуманітарного права могли б розглядати справи про порушення під час конфліктів.
Зазначено, що ці зміни могли б охоплювати не лише пряму участь у воєнних діях, але й нові форми кримінальних правопорушень, повʼязаних із дезінформацією, кібератаками на гуманітарні обʼєкти та маніпулюванням гуманітарною допомогою, що сьогодні стають актуальними у збройних конфліктах.