ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА МІСЦЕ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У СИСТЕМІ ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

Анотація

У статті досліджуються поняття, значення та місце запобіжних заходів у системі заходів процесуального примусу в кримінальному процесі України. Наголошено, що діяльність органів розслідування, прокуратури і суду не буде ефективною, якщо не охоплюватиме різноманітних засобів впливу на поведінку учасників кримінального провадження. Ці державні органи повинні мати більше можливостей для контролювання поведінки певних осіб та фактичного обмеження їхніх конституційних прав і свобод. Детальне вивчення запобіжних заходів як інструменту примусу показує, що вони мають самостійну мету і значний превентивний характер, але їх застосування супроводжується певними труднощами. У кримінальному провадженні запобіжні заходи забезпечують бажаний перебіг, зміст і умови процесу, попереджаючи неналежні дії підозрюваних або обвинувачених.

Вказано, що правовий режим воєнного стану вимагає спеціального підходу до забезпечення відповідної поведінки осіб, які підозрюються у скоєнні кримінального правопорушення. Для оптимального застосування запобіжних заходів щодо підозрюваних виникає нагальна потреба привести кримінально-правові норми у відповідність до сучасних реалій, з урахуванням перебігу бойових дій і стану територій, що опинилися під окупацією, де можуть перебувати підозрювані. Ці чинники підкреслюють актуальність проблеми в суспільстві та необхідність її детального аналізу й уваги на практиці.

Конкретизовано, що винятковий механізм відміни запобіжного заходу з метою, щоб особа пройшла військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, встановлює, що клопотання підозрюваного або обвинуваченого повинно бути адресовано прокурору, який має право (але не зобовʼязаний) направити звернення до слідчого судді або суду з клопотанням щодо скасування запобіжного заходу. Цей механізм може охоплювати як тримання під вартою (за умови, що описана в частині 1 статті 616 КПК України), так і інші запобіжні заходи (згідно з положеннями частини 4 статті 616 КПК України).

Зроблено висновок, що в умовах воєнного стану законодавством визначено спеціальний порядок призначення, зміни та скасування запобіжних заходів. Відповідно до визначеного законодавцем порядку встановлена можливість заміни запобіжного заходу з застави на особисте зобовʼязання або, для прикладу, з домашнього арешту на особисте зобовʼязання. Особиста порука могла б стати перспективним запобіжним заходом у справах про колаборацію, проте відповідно до чинного законодавства, для таких осіб застосовується тримання під вартою – найсуворіший із наведених вище заходів, який має свої переваги та недоліки, але в певному сенсі є більш ефективним.