ВПЛИВ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ НА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена проблемі впливу практики Європейського суду з прав людини на правозастосовну практику в Україні. Автор аналізує значення міжнародних договорів для національної правової системи в сфері прав людини. Зазначено, що Україна, приєднавшись до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами), взяла на себе зобов’язання гарантувати кожному, хто перебуває під юрисдикцією держави, права і свободи, визначені Конвенцією, визнавши обов’язкову юрисдикцію Європейського суду з прав людини.

Наголошено, що збільшення кількості рішень Європейського суду з прав людини, винесених по відношенню до України, актуалізує проблему визначення місця Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами), а також рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел національного права. Зазначається, що в Україні відношення до судового прецеденту як джерела права є не сталим ні на рівні наукової думки, ні в правозастосовному процесі. Втім застосування прецеденту стає необхідним для реалізації конституційних гарантій забезпечення прав і свобод людини, а також для адекватного виконання судами завдання щодо досягнення справедливого правосуддя.

Зроблено висновок, що застосування європейських стандартів, зокрема рішень ЄСПЛ, залежить від конкретного судді. Поряд з цим положення національного законодавства і судова практика застосування норми права мають певний дисбаланс. Застосування прецеденту стає необхідним для реалізації конституційних гарантій забезпечення прав і свобод людини й громадянина, а також для адекватного виконання судами завдання щодо досягнення одноманітного та справедливого правосуддя. Продовження реформ (конституційної, судової, адміністративної та ін.) у рамках виконання вимог щодо набуття повноцінного членства в Європейському Союзі, практика ЄСПЛ має набути фундаментального значення як для правотворчого, так і для правозастосовного процесу.