ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(15)-2024-11-19Ключові слова:
кримінально-виконавче право, порівняльний аналіз, правова система України, реформа законодавстваАнотація
У контексті сучасних викликів правової системи України питання кримінально- виконавчого права набуває особливої актуальності. Переосмислення досвіду та підходів до кримінально-виконавчого права є ключовим для забезпечення прав людини, ефективності виконання покарань та реінтеграції засуджених. Ретроспективний аналіз порівняльно- правових досліджень у цій сфері дасть змогу оцінити еволюцію правових норм і практик, виявити проблемні аспекти та сформулювати рекомендації для подальшого вдосконалення законодавства й правозастосування.
Здійснивши аналіз історичного розвитку кримінально-виконавчого права в Україні, констатовано, що зміни в цій сфері відбувалися під впливом політичних, соціальних та економічних факторів.
Порівняння розвитку кримінально-виконавчого права України з країнами Європейського Союзу (ЄС) дало можливість зʼясувати ключові відмінності та подальші перспективи розвитку в цій сфері. Зокрема зазначено, що країни ЄС активно застосовують ресоціалізаційні методи, забезпечуючи кращі умови утримання та знижуючи рівень рецидивів. У звʼязку з перспективами розвитку Україні необхідно продовжувати реформування пенітенціарної системи. Це охоплює поліпшення умов утримання, розширення доступу до освіти та працевлаштування для засуджених, а також використання альтернативних методів покарання.
Зроблено висновок, що кримінально-виконавча система України потребує серйозного перегляду та реформування на всіх рівнях, починаючи від управління та закінчуючи законодавством і контролем. Тільки комплексний підхід і системні зміни можуть забезпечити ефективне функціонування системи та досягнення високих стандартів правосуддя й гуманізму.
Кримінально-виконавче право України перебуває у стані трансформації, який обумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Перші охоплюють реформування судової системи, децентралізацію влади та гуманізацію кримінального законодавства. Другі – це євроінтеграційні прагнення країни та впровадження міжнародних стандартів у сфері поводження з засудженими.
