ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ І СВОБОД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Стаття присвячена аналізу інституційної складової забезпечення політичних прав і свобод людини і громадянина – Верховній Раді України як єдиному законодавчому органу в Україні. Наголошується, що політичні права і свободи відносять до пріоритетних прав і свобод, оскільки втілюють можливість індивіда брати участь у політичному житті та здійсненні державної влади. У статті аналізуються інструменти забезпечення політичних прав і свобод парламентом України. Зокрема, законодавчі повноваження Парламенту України як його основна функція у сфері забезпечення політичних прав та свобод. Виключно законами України має бути врегульовано питання щодо прав і свобод людини й громадянина, гарантій цих прав і свобод; основних обов’язків громадян. Законодавча діяльність цього державного органу сприяє захисту прав і свобод людини та громадянина шляхом зменшення кількості прогалин у законодавстві. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який призначається та звільняється з посади Парламентом. Об’єктом контролю Уповноваженого є виконавча влада, а також широке коло державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, тобто публічна влада взагалі. Наголошується на тому, що виконання Уповноваженим свого завдання щодо розгляду конкретних випадків порушення політичних прав громадян та вжиття заходів щодо їх захисту та відновлення дає йому змогу вивчити найбільш проблемні питання у сфері взаємовідносин людини, суспільства і держави та виробити пропозиції щодо їх вирішення. Звернення та запити народних депутатів які є однією з форм контролю за дотриманням законодавства України, а також реагування у разі порушення політичних прав громадян. Парламентський контроль надає Верховній Раді України правові важелі впливу на органи публічної влади, які реалізуються завдяки законодавчо закріпленим відповідним повноваженням. Важливим інструментом парламентського контролю щодо забезпечення політичних прав громадян є утворення тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій ВРУ. Зазначається, що висновки і пропозиції слідчої комісії не є вирішальними для органів, які здійснюють кримінальне провадження, а отже, результати розслідування тимчасової слідчої комісії мають рекомендаційний характер.