ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(12)-2023-335-342Ключові слова:
публічна інформація, суб’єкти владних повноважень, ресурс, персональні дані, цифровізаціяАнотація
Статтю присвячено питанням доктринального розуміння поняття та ознак публічної інформації. Наголошено, що публічна інформація є важливим елементом забезпечення відкритості та прозорості влади, а також засобом забезпечення можливості громадського контролю за діяльністю органів влади. Право на доступ до публічної інформації є однією з основних засад демократії та правової держави. Закон України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що кожен має право на доступ до публічної інформації, яка перебуває у володінні або під контролем органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які здійснюють завдання публічного характеру. Підкреслено, що наукові дослідження природи публічної інформації є важливим напрямом пізнання адміністративно-правовою наукою суспільних процесів та взаємодії між інститутами громадянського суспільства та окремими індивідами і публічно-владними структурами. Дослідження в цій сфері включають вивчення впливу інформації на суспільство. Наприклад, як публічна інформація впливає на різні соціальні групи та як вона використовується для формування переконань та психологічних стимулів поведінки людей. У сучасній юридичній науці можна виділити загальне (широке) та спеціальне визначення поняття публічної інформації. Одним із основних принципів публічної інформації є її відкритість та доступність для всіх, хто бажає її використовувати. Це допомагає забезпечити прозорість управління та демократію в суспільстві, а також забезпечує можливість використання цієї інформації для розвитку науки, бізнесу та інших галузей діяльності. З позицій публічного управління така інформація виступає як важливий ресурс та результат процесу адміністрування. Важливими ознаками публічної інформації є її достовірність, відкритість, поширена цифрова форма, пов’язаність з адміністративними процедурами, що була отримана або створена у процесі виконання своїх обов’язків суб’єктами владних повноважень.