ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ КПК УКРАЇНИ ЩОДО СКАСУВАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА ПРИЗОВОМ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ, НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(9)-2022-179-186Ключові слова:
запобіжний захід, доукомплектування ЗСУ, мобілізація, військова служба, воєнний станАнотація
У цій статті досліджено нагальну проблему реалізації положень КПК України щодо скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, що є досить важливим сьогодні в умовах військової агресії Російської Федерації та веденні бойових дій на території України російською регулярною армією та іншими незаконними військовими формуваннями-агресорами. Окремо детально проведено аналіз порядку скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби.
Під час здійснення мобілізаційних заходів та доукомплектування регулярних частин Збройних сил України та інших військових формувань, відповідно до чинного законодавства, питання скасування запобіжних заходів для підозрюваних / обвинувачених стало досить гостре і набуло суспільного резонансу, тому потребує додаткового дослідження та виявлень недоліків, наскільки ця процедура дає можливість покращити мобільність щодо укомплектування армії, коли це є гострою необхідністю.
Окрема увага приділена нововведеному нормативно-правому забезпеченню для реалізації положень щодо скасування запобіжних заходів для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
З моменту введення воєнного стану до КПК було внесено 8 змін з метою удосконалення кримінального процесу в нових умовах. Це свідчить про різке збільшення динаміки змін до кримінально-процесуального законодавства та необхідність його ретельного аналізу, основним з яких є Закон України № 2125-IX, яким розділ IX-1 КПК України доповнено ст. 616 КПК України. Метою цього Закону є дозвіл реалізувати громадянам України, придатним до військової служби за станом і віком, конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни в умовах воєнного стану. Передумовою такого права стало запровадження в Україні або окремих її місцевостях (на адміністративній території) воєнного стану та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони.