ІНСТИТУТ ДІЗНАННЯ: ВІТЧИЗНЯНА І СВІТОВА ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(9)-2022-156-162Ключові слова:
кримінальний проступок, кримінальне правопорушення, дізнання, поліція, досудове розслідуванняАнотація
У статті досліджено явище інституту дізнання в Україні та в іноземних державах. Розглянуто поняття кримінального проступку. Проаналізовано чинне законодавство в контексті регулювання інституту дізнання як форми досудового розслідування.
В умовах реформування кримінального законодавства дослідження інституту дізнання набуває все більшого значення. Останнім часом розширюється коло уповноважених осіб на здійснення цього процесу. Інститут дізнання зазнав істотних змін, однак виникає багато дискусійних питань і непорозумінь, коли йдеться про порядок проведення дізнання. Це зі свого боку зумовлює актуальність теми та необхідність ретельного вивчення законодавчої бази, аналізу проблемних питань, які виникають у зв’язку з цим.
Кримінальних проступків, які розслідують органи дізнання, є досить багато. Усі вони перелічені у статтях Кримінального кодексу. Ці суспільно небезпечні діяння можуть розглядати такі органи: Національна поліція, Служба безпеки, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро тощо. Така різноманітність дозволяє зменшити навантаження виключно на слідчі підрозділи Національної поліції України.
Аргументовано думку про те, що специфіка досудового розслідування, в тому числі дізнання, є нормативно закріпленою у Кримінальному процесуальному кодексі.
Розглянуто інститут дізнання в іноземних країнах. Проведено порівняльну характеристику. Виділено ключові відмінності, зокрема у Франції процес проведення дізнання не потребує складання окремого процесуального документа, тоді як в Угорщині і Польщі обов’язковою є протокольна схема розслідування. Визначено особливість проведення дізнання у Німеччині, де у суді допитують самого поліцейського-дізнавача як свідка. Звернено увагу на функціонування досудового слідства в Австрії, де згадана форма є єдиною формою досудового розслідування. Виділено відмінність польського дізнання від вітчизняного, де існують категорії громадян, які не підпадають під таку форму досудового розслідування. Зазначено, що Казахстан є лідером у цій сфері, адже там можливо розглядати кримінальне правопорушення аж у 5 формах.
Доведено необхідність аналізу іноземного законодавства для ефективного функціонування своєї держави.