ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Анотація

У статті досліджено питання нормативно-правового регулювання ринків фінансових послуг у зарубіжних країнах. Виділено основні моделі регулювання ринків фінансових послуг залежно від кількості суб’єктів регулювання на ринку. Визначено, що Україна використовує інституціональну модель з декількома державними регуляторами. Зазначено перелік країн, які використовують мегарегуляторну модель регулювання ринків фінансових послуг, які об’єднують у собі функції декількох регуляторних органів у сфері регулювання фінансових послуг. Розглянуто принципи регулювання ринків фінансових послуг у країнах Європейського Союзу. Проаналізовано основні Директиви ЄС, що встановлюють питання державного регулювання ринку фінансових послуг та визначають процедуру й умови випуску фінансових інструментів, обмежених в обігу. Окреслено характерні риси сучасного європейського ринку фінансових послуг. Проаналізовано моделі регулювання фінансового ринку, що сьогодні функціонують у провідних європейських країнах, а саме Франції, Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Іспанії. Визначено, що Франція є одним з яскравих прикладів у питанні запровадження схем колективного інвестування. Наголошено, що перевагою регулювання ринків фінансових послуг у Великій Британії є наявність організації, що спеціалізується на скаргах клієнтів фінансових установ, яка має назву Служба фінансового омбудсмена. Встановлено, що особливістю моделі Німеччини є те, що три спеціалізовані федеральні органи, які здійснювали нагляд за діяльністю банків, страхових компаній та інститутів ринку цінних паперів, об’єднано у Федеральне агентство фінансового нагляду. Виділено, що особливістю моделі регулювання ринків фінансових послуг у Нідерландах є пруденційний нагляд за всіма секторами фінансового ринку, віднесений до компетенції Центрального банку Нідерландів. Підсумовано, що для вирішення поточних і довгострокових проблем у сфері правового регулювання ринків фінансових послуг потрібно насамперед розробити нову програму розвитку фінансового сектору в Україні, у межах якої й ринку фінансових послуг, а також адаптувати національне законодавство до вимог європейських стандартів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.