АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ІНСТИТУТУ ТРУДОВОГО ПРАВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33244/2617-4154-1(8)-2022-52-60

Ключові слова:

робочий час, правове регулювання, роботодавець, працівник, гнучкий графік, дистанційна та надомна робота

Анотація

Центральним інститутом трудового права України можливо цілковито назвати робочий час. Також такий інститут пов’язується з інтересами щонайменше двох суб’єктів, а саме роботодавця та працівника. Правові норми такого інституту пов’язані з іншими правовими інститутами, що стосуються права на забезпечення працівникам також права на відпочинок, на закріплення міри праці, в загальному стосуються інтересів усіх сторін трудового договору. 

Крім того, варто зазначити, що прагнення України до членства у Європейському Союзі передбачає необхідності приведення свого чинного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Зокрема, це стосується і змін щодо регулювання питань робочого часу працівників. А це зумовлює потребу у виданні нового трудового кодифікованого акта – Трудового кодексу України, що вже досить довгий час розглядається різноманітними органами державної влади, що вносять свої пропозиції.

Главою ІV Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) врегульовуються питання робочого часу в Україні. Проте варто зауважити, що самого нормативного визначення поняття «робочий час» КЗпП України не містить. 

Зважаючи на те, що Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі, варто відмітити, що, відповідно до ст. 2 Директиви 2003/88 Європейського Союзу, «робочий час» означає «будь-який період, під час якого працівник працює, будучи у розпорядженні роботодавця, та виконує свою діяльність або обов’язки відповідно до національного законодавства та/або практики».

Варто відмітити, що робочий час є інститутом трудового права, а тому містить сукупність правових норм, що визначають склад, тривалість, режим та порядок обліку трудового робочого часу. 

© Минюк О. Ю., Зінюк І. В., 2022

 

Проаналізувавши загальні положення щодо робочого часу в Україні, можливо дійти висновків, що чинний КЗпП України не визначає ключового поняття Глави ІV, а саме робочого часу. При цьому значна кількість доктринальних праць лише нагромаджує та вносить свої корективи іноді й недоцільні до поняття робочого часу. У зв’язку з цим проєктом Трудового кодексу України запропоновано визначення поняття робочого часу, що надалі розглядається авторами в цій статті.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-29

Як цитувати

Минюк, О. Ю., & Зінюк, І. В. (2023). АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ІНСТИТУТУ ТРУДОВОГО ПРАВА. Ірпінський юридичний часопис, (1(8), 52–60. https://doi.org/10.33244/2617-4154-1(8)-2022-52-60