ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТИТУТУ ДОДАТКОВОГО РІШЕННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

У статті досліджується сучасний стан законодавства та судової практики застосування інституту додаткового рішення.

Автор зосереджує увагу на проблемах застосування такого інституту, які виникають у суду та сторін цивільного процесу. 

Інститут додаткового рішення в цивільному процесі є важливим елементом правової системи, що забезпечує можливість доповнення судових рішень у випадках, коли певні аспекти справи залишаються невирішеними або потребують додаткового розгляду. Цей інститут відіграє ключову роль у забезпеченні справедливості та правової визначеності, даючи можливість сторонам отримати повне та всебічне судове рішення.

Застосування інституту додаткового рішення регулюється статтею 270 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає можливість ухвалення додаткового рішення судом за заявою учасників справи або з власної ініціативи суду. Це може відбуватися у випадках, коли стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, або коли суд не вирішив питання про судові витрати чи інші аспекти справи.

Незважаючи на важливість цього інституту, його застосування супроводжується рядом проблем та викликів. Однією з основних проблем є недостатня визначеність правових норм, що регулюють порядок ухвалення додаткових рішень. Це призводить до неоднозначного тлумачення та застосування норм на практиці, що може спричиняти правову невизначеність і порушення прав учасників процесу.

Крім того, існують проблеми, повʼязані з процесуальними аспектами ухвалення додаткових рішень. Наприклад, питання строків подання заяви про ухвалення додаткового рішення, порядку подання доказів для стягнення судових витрат. Відсутність чітких процедурних норм може призводити до затягування процесу та збільшення навантаження на суди.

Важливим аспектом також є питання про ефективність додаткових рішень у контексті забезпечення прав та інтересів учасників процесу. Додаткові рішення повинні сприяти досягненню справедливості й правової визначеності, однак на практиці їх застосування може бути ускладнене через різні чинники, такі як недостатня підготовка суддів, відсутність належного правового регулювання та інші.

Так, дослідження проблем застосування інституту додаткового рішення в цивільному процесі є актуальним і важливим завданням, що потребує комплексного аналізу й розробки рекомендацій для вдосконалення правового регулювання та практики його застосування. Це дасть змогу забезпечити ефективний захист прав та інтересів учасників процесу, сприяти підвищенню якості судочинства й зміцненню правової системи загалом.

Результати дослідження можуть бути корисними для практичної роботи судів та інших учасників судового процесу, у яких виникла необхідність ухвалення додаткового рішення.