РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ В КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(17)-2024-234-244Ключові слова:
правова допомога, кримінальні провадження, воєнні злочини, підозрюваний, потерпілий, адвокат, міжнародні стандартиАнотація
У статті досліджується право на правову допомогу, яке є ключовим елементом права на справедливий суд у кримінальних справах, пов’язаних з воєнними злочинами. Наголошується на важливості цього права для підозрюваних та потерпілих, адже його реалізація впливає на дотримання справедливості в умовах воєнних конфліктів. Метою дослідження є аналіз правових механізмів забезпечення права на правову допомогу для підозрюваних та потерпілих, вивчення їх практичної реалізації та визначення засобів покращення цієї допомоги в контексті воєнних злочинів.
Для досягнення поставленої мети були використані методи правового аналізу, порівняльного дослідження, а також аналіз практики правозастосування.
Проаналізовано існуючі правові механізми забезпечення права на правову допомогу для обох категорій учасників кримінальних проваджень. Розкрито особливості правових норми та практики їх правозастосування, що регулюють доступ до правової допомоги для потерпілих від воєнних злочинів, а також для осіб, що підозрюються / обвинувачуються у їх вчиненні. Порівнюються підходи до забезпечення прав і гарантій для кожної з цих категорій, а також вивчається ефективність їх фактичної реалізації. У роботі визначено, що існуючі правові механізми не завжди ефективні. Особливо виокремлено труднощі, пов’язані з доступом до правосуддя та забезпеченням неупередженості. Права потерпілих на кваліфіковану юридичну допомогу часто не реалізуються належно, а підозрювані стикаються з проблемами в захисті своїх прав.
Важливість спеціалізації у правових, судових та правоохоронних інституціях для розслідування воєнних злочинів підкреслює необхідність підвищення якості правової допомоги. Конкретними пропозиціями авторів є: 1) ввести спеціалізовану підготовку для адвокатів і суддів у сфері міжнародного гуманітарного права; 2) забезпечити доступ до незалежної правової допомоги для всіх жертв воєнних злочинів; 3) розробити ефективні механізми захисту свідків; 4) проводити інформаційні кампанії для підвищення обізнаності громадян про їхні права.
