ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ВІДКРИТТЯ ЯК ОБʼЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена теоретичному дослідженню розвитку нормативного врегулювання суспільних відносин щодо порядку надання правової охорони науковим відкриттям, а також суспільних відносин, пов’язаних з встановленням, експертизою, реєстрацією та використанням наукових відкриттів. Зокрема, увага приділяється поняттю «творчість» та «творча інтелектуальна діяльність» людини, які є тісно пов’язаними з правом інтелектуальної власності; дослідженню наукової думки щодо регулювання відносин наукового відкриття як об’єкта права інтелектуальної власності; дослідженню всього масиву нормативних актів сучасності щодо прямого чи опосередкованого регулювання досліджуваних відносин. Здійснені висновки щодо відсутні комплексних досліджень наукового відкриття як об’єкта права інтелектуальної власності, так само відсутності спеціального законодавства, яке регулює відносини щодо наукового відкриття. Важливим у питанні еволюції правового регулювання наукового відкриття як окремого об’єкта права інтелектуальної власності свого часу став проєкт Закону «Про охорону прав на наукові відкриття» від 14.12.2004 № 6414, який визначав порядок надання правової охорони науковим відкриттям та був спрямований на охорону особистих немайнових і майнових прав авторів наукових відкриттів. Однак чинності він не набув, а на сучасному етапі положення втратили свою актуальність.

Потреба в належному регулюванні окреслених відносин є важливим заходом охорони прав на наукові відкриття, стане гарантією розвитку нових технологій і запобігання правопорушенням у цій сфері. Крім того, обґрунтовано, що світовою є традиція, за якою наукові відкриття мають надзвичайно велику цінність для всього людства та розвитку суспільства. Значення розвитку / вдосконалення та забезпечення охорони і захисту сфери інтелектуальної діяльності сприяє розвитку країни та її позитивному іміджу на світовій арені та у відносинах з іншими державами, привабленню залучення фінансування в найрізноманітніші сфери суспільного життя.

Методологічну основу дослідження склали ряд загальнонаукових та спеціально наукових методів, зокрема: загальнонаукові (метод індукції та дедукції, метод системного аналізу, метод аналогії, діалектичний метод) та спеціальні методи пізнання правових явищ (історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-догматичний і логічний методи).