ПРАВОВА БЕЗПЕКА ЗАСУДЖЕНИХ У МІСЦЯХ НЕСВОБОДИ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(16)-2024-247-256Ключові слова:
персонал, правова безпека, засуджені, місцях несвободи, Державна кримінально-виконавча служба України, дисциплінарна відповідальність, особи рядового й начальницького складу, проходження служби, службова дисципліна, зловживання службовим положеннямАнотація
У статті здійсненого ґрунтовний аналіз кримінально-виконавчого законодавства України щодо правової безпеки засуджених у місцях несвободи Державної кримінально- виконавчої служби України. Виокремлено причини й умови, які впливають на правову безпеку засуджених у місцях несвободи, серед яких: катування, насильство, приниження людської гідності, побори тощо. Дослідження правової безпеки засуджених у місцях несвободи ДКВС України показують, що засуджені, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального, середнього та максимального рівня безпеки, стають жертвами злочинних посягань як з боку інших засуджених, так і персоналу місць несвободи. Розглянуті форми забезпечення права засуджених на особисту безпеку. Запропоновано авторське визначення правової безпеки засуджених у місцях несвободи. Встановлено, що правова безпека засуджених в місцях несвободи ДКВС України є індикатором проходження служби особами рядового й начальницького складу. Зазначено про вимоги добору персоналу ДКВС України. Засвідчено, що порушення службової дисципліни персоналом створює психологічну напруженість у колективах засуджених, у взаєминах між засудженими та персоналом місць несвободи. Розкрито зміст дисциплінарної відповідальності осіб рядового й начальницького складу за порушення службової дисципліни та зловживання службовим положенням.
Зроблено висновок, що питання щодо безпеки засуджених у місцях несвободи України повинно бути пріоритетним завданням діяльності органів і установ виконання покарань Міністерства юстиції України. Це обумовлено як теорією, так і практикою виконання та відбування покарання. Водночас зазначаємо важливу роль у проведенні цього процесу персоналу місць несвободи.
Обґрунтовується необхідність розробки за трьома бальними системами (червона, жовта та зелена) оцінки безпеки умов тримання засуджених з метою впровадження інноваційних механізмів забезпечення основоположних прав і свобод людини.