НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ УСРР У 20-Х РОКАХ ХХ СТ.

Анотація

У статті висвітлено аналіз сутності нормативного забезпечення діяльності органів юстиції УСРР у період 20-х років ХХ ст. Доведено, що нормативно-правова база діяльності органів юстиції УСРР у період 20-х років характеризувалася домінуванням політико-правових принципів, які уособлювали утвердження радянської державно-правової системи. Радянські закони зазвичай санкціонувалися партійною верхівкою, яка контролювала всі сфери державного життя, зокрема й правоохоронну сферу. Виявлено, що при цьому органи прокуратури виконували функцію особливої наглядової інстанції практично над усіма правоохоронними структурами, зокрема й судовими установами. Встановлено, що перед кримінальною юстицією ставилося завдання всіляко сприяти здійсненню різних політичних і політико-господарських кампаній. Доведено, що певний вплив на процес правового регулювання органів юстиції мали Конституція УСРР 1919 року, зі змінами, внесеними в 1925 році, та Конституція УСРР 1929 року. Однак українські радянські конституції були документами швидше політичними, аніж правовими й розроблялися насамперед у компартійних відділах. Враховуючи це, зазначені конституційні акти з великим застереженням можна віднести до групи основних законів держави. Обґрунтовано, що Конституція УСРР 1929 року зумовила подальше утвердження принципу диктатури пролетаріату та сприяла встановленню домінування загальносоюзних законодавчих актів над республіканськими. Упродовж 20-х років спостерігалося поступове зростання ролі союзного центру, тобто загальносоюзних установ, і обмеження прав республіки, що зі свого боку вплинуло на характер функціонування органів юстиції. Останні стали більш залежними в своїй діяльності від союзних відомств. З’ясовано, що процес організаційно-структурного зміцнення органів юстиції УСРР впродовж 20-х років відбувався в досить складних умовах. Насамперед це було пов’язано з існуючою тенденцією ігнорування права як «буржуазного» пережитку. Крім того, давалися взнаки несформованість правоохоронної системи в УСРР та тенденція до перетворення правоохоронних органів у засіб встановлення тоталітарного режиму в країні. Виявлено, що у цілому правоохоронна система УСРР упродовж 20-х років була досить складною, що ставило перед державою завдання її реорганізації та реформування. Відповідним чином правоохоронні органи перебували в стані трансформації й організаційно-правового зміцнення. Проте перед ними стояла низка проблем і завдань, особливо – у відношенні боротьби з загальною кримінальною злочинністю. Водночас продовжувався процес формування органів юстиції, а також – розпочався процес відновлення в правах адвокатури.