ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ УГОДИ ПРО ПРИМИРЕННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.33244/2617-4154-3(12)-2023-243-253Ключові слова:
угода про примирення, прокурор, медіація, кримінальне судочинство, кримінальне процесуальне законодавствоАнотація
У статті аналізуються кримінальні провадження за угодами про примирення. Визначається поняття такої угоди, а також її ознаки. З’ясовуються питання процесуального оформлення угоди про примирення. Встановлюються проблеми укладення угод про примирення та прогалини у законодавстві, а також пропонуються можливі шляхи їх подолання для забезпечення ефективного розширення застосування угоди про примирення в системі кримінального судочинства України з дотриманням процесуальних гарантій для всіх учасників кримінально-правових відносин. Визначено процесуальні та тактичні особливості участі прокурора у судовому провадженні в угодах про примирення. Зроблено висновок про необхідність розробки системи криміналістичних рекомендацій щодо тактики підтримання прокурором державного обвинувачення у судовому провадженні щодо угод. Крім того, у статті проаналізовано подібність медіаційних угод та угоди про примирення у кримінальному провадженні. Також варто зазначити, що з точки зору науковців відмова потерпілого від обвинувачення та примирення сторін є різними поняттями кримінального процесу. Проте, відповідно до чинного законодавства, підставою для обґрунтування відмови у порушенні кримінальної справи є угода про примирення між потерпілим та підозрюваним / обвинуваченим. У статті аналізується питання угоди про примирення неповнолітнього правопорушника та визначається подібність інституту примирення з відновним правосуддям.