Порівняльний аналіз законодавства зарубіжних країн щодо інституту безпеки учасників кримінального провадження

Анотація

Стаття присвячена дослідженню досвіду зарубіжних країн у питанні забезпечення безпеки учасників кримінального провадження. Визначено, що до заходів безпеки належать такі: для забезпечення безпеки зазначених осіб за рішенням слідчого дані про них можуть не вказуватися у протоколі слідчої (розшукової) дії, проведеної за їх участю, в цьому випадку слідчий за згодою прокурора виносить постанову, в якій викладає причини прийняття такого рішення, вказує псевдонім учасника слідчої (розшукової) дії та зразок його підпису, які використовуються у протоколах слідчих (розшукових) дій за його участю; постанова зберігається в опечатаному конверті, долучається до матеріалів кримінального провадження; за наявності загрози насильства, вимагання та інших злочинних дій щодо зазначених осіб допустимі контроль і запис їх телефонних та інших переговорів – або за їх письмовою заявою, або за відсутності такої заяви, на підставі судового рішення; для забезпечення безпеки того, хто впізнає, упізнання може бути проведено так, щоб той, кого впізнають, не міг бачити того, хто впізнає; для забезпечення безпеки зазначених осіб на підставі постанови суду допускається проведення закритого судового розгляду – всього або відповідної його частини; для забезпечення безпеки свідка, його родичів і близьких осіб суд має право не оголошувати справжніх даних про свідка і провести його допит так, щоб інші учасники судового розгляду не могли бачити цього свідка. Доведено, що ефективність і особлива значимість діяльності органів, що забезпечують заходи державного захисту, підтверджена практикою застосування Державної програми у зарубіжних країнах, де цьому питанню приділяється належна увага. На основі досвіду зарубіжних країн можна стверджувати, що переважно застосовувалися такі заходи безпеки, як особиста охорона, охорона житла та майна і тимчасове поміщення у безпечному місці. Зазначено, що, незважаючи на суттєве фінансування державної програми забезпечення безпеки свідків у державах-сусідах і збільшення випадків її застосування, рівень забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, як і довіра до органів правопорядку, залишаються на досить низькому рівні, що зумовлює відмову осіб надавати необхідну інформацію.