ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПОЛОЖЕНЬ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

Анотація

У науковій статті досліджується питання Будапештського меморандуму, його юридична сутність і значення, аналізуються його основні частини. Офіційною назвою є «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї». 5 грудня 1994 року для більшості пересічних громадян до 24 лютого 2022 року ця дата нічого не означала й у більшості випадків її не знали. Проте введення воєнного стану, обстріли, окупація, бомбардування мирних жителів, знищення житла, благання України як держави про допомогу небайдужих держав, а головне чути погрози у свій бік про можливе застосування у цій війні ще й ядерної зброї стали причиною підняття питання не одного десятка років давності, коли Україна успадкувавши третій у світі ядерний потенціал, віддала його на користь сьогоднішньої держави-терориста, від якої загинуло сотні тисяч людей, а кількість безвісти зниклих не визначено й донині. Будапештський меморандум не було ратифіковано жодною стороною, що з юридичної точки зору не може вважатися таким, що вступив у дію та містить у собі настання прав і обов’язків. Хоча український бік наголошував на необхідності ратифікації, проте опозиція США та росії відмовлялася від юридичної обов’язковості цього документа. Навіть якщо і знайти правове значення Будапештського меморандуму, але гарантії безпеки, які мали б відображати уявлення про те, що зовнішні гаранти повинні забезпечувати безпечне та комфортне існування на практиці, з одного боку, можна свідчити, що Велика Британія та США не порушили його частини, на відміну від росії, проте, з іншого боку, ослабивши Україну у такий спосіб, припускаємо, що було створено підстави до її територіального вторгнення.