Тенденції гармонізації податку на додану вартість до вимог ЄС у Грузії

Анотація

Стаття стосується такого актуального питання процесів економічної інтеграції як оптимізація непрямих податків, врахування та зближення інтересів платників податків, що працюють у різних країнах.

Угода про асоціацію Грузії з Європейським Союзом та основні застереження процесів економічної інтеграції включають зобов’язання податкового адміністрування, прозорість, обмін інформацією, співпрацю у захисті принципів чесної конкуренції, включаючи обмін досвідом у боротьбі із шахрайством та зловживання системою податку на додану вартість (непрямого оподаткування). Їх реалізація насамперед передбачає гармонізацію законодавства Грузії із законодавством ЄС та міжнародно-правовими документами.

З моменту підписання Угоди про асоціацію норми непрямого оподаткування в Податковому кодексі неодноразово змінювалися – законодавство уточнювалося та спрощувалося. Але серед податків усе ж найскладнішим є розрахунок податку на додану вартість, саме з цим податком пов’язана основна частина збитків, корупції чи порушень в адмініструванні.

Тепер коли Європейська Рада визнала перспективу членства Грузії в Союзі з метою забезпечення відповідності статусу, є мотивація оцінити, наскільки сфера поточного регулювання ПДВ є близькою до найкращої практики та визначити можливість перенаправлення виявлені відхилення.

З прагматичної точки зору також важливо і заслуговує на увагу те, що основним джерелом доходів державного бюджету Грузії (90 %) є податки, а серед них найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість (40–45 %). Зростання надходжень до бюджету значною мірою залежить від динаміки зростання зовнішньоторговельного обороту країни. Оскільки Грузія бере активну участь у міжнародних торгово-економічних відносинах, для мобілізації коштів у державному бюджеті та підвищення конкурентоспроможності в економіці необхідно, щоб податки в країні, включаючи ПДВ, були повністю гармонізовані з податком норми держав-членів ЄС.

Зважаючи на зазначену актуальність та основні мотиви, автори зосереджуються на досвіді регулювання податку на додану вартість у країнах-членах ЄС та Грузії.

На основі емпіричних даних у статті стверджується, що максимальна гармонізація ПДВ у Грузії з вимогами країн ЄС збільшить зовнішньоторговельний оборот і сприятиме збільшенню податкових надходжень до державного бюджету.